Жив у торбі на стіні, на самісінькому дні

біб, біб, бобище, мідяний лобище.

Потім з чашки воду пив, білий пагонець пустив

біб, біб, бобище, мідяний лобище.

У пухку ріллю упав – стебельцем зеленим став

біб, біб, бобище, мідяний лобище.

Колихав рясні квітки, пов'язав тугі стручки

біб, біб, бобище, мідяний лобище.

Недарма його садив –

сто бобів мені вродив

біб, біб, бобище, мідяний лобище.