Чому в морі є перли і мушлі?

Любилися дівчина з хлопцем. Та дівчи­на була царського роду, а хлопець із бідної сім'ї.

От довго зустрічалися вони тайкома і якось наважилися просити у царя благо­словення на шлюб.

Але батько дуже любив свою дочку, бажав їй щастя й заможного життя, тому не хотів віддавати за бідного. Але й доньці відмовити не міг — дуже вже вона плакала, благаючи не ламати її долі, не позбавляти щастя з коханим. Тому батько буцімто по­годився, а сам потай підшукував доньці ба­гатого хлопця.

Донька день у день питає:

— Коли, тату, призначите весілля? А батько їй:

— Скоро, скоро. От уже шиють тобі весільну сукню з серпанком, посаг готують.

Незабаром дівчина відчула, що батько щось лихе має на думці. Пішла вона на бе­рег моря, сіла й зажурилась. Вона знала сво­го батька дуже добре і здогадалася, що той не відступиться від свого задуму віддати її за багатія. І вирішила, що краще померти, ніж жити з багатим нелюбом.

Так вона сиділа й подумки прощалася з білим світом — і раптом випливла до неї з моря величезна золота черепаха й каже:

— Не плач, не журися, голубко. Я тобі допоможу. Візьми цей камінь, розбий його — і всередині знайдеш голку. Вколи нею свій палець і побачиш, що буде.

Сказала і викинула на берег дивний ка­мінь, що мінився на сонці всіма барвами ве­селки.

Дівчина легко розбила той камінь, бо він був крихкий. Узяла голку і вколола собі па­лець. Стало їй дуже боляче, і вона запла­кала. !ї сльози скапували в море і ставали перлинами. А крапельки крові перетвори­лись на мушлі. А дівчина зібрала перлини і віднесла їх своєму коханому. Коли батько побачив, яке багатство має хлопець, то вже не опи­рався і призначив день весілля. Так черепаха допомогла закоханим, а в морі відтоді є пер­ли й мушлі.