Головна » Статті » Куточок народознавства » Українські народні рухливі ігри |
«Гуси» Обираються «вовк», «пастух», «мати» й «гуси». «Мати» трохи осторонь — удома. «Пастух» жене в поле гусей пасти. «Вовк» сидить між «матір’ю» і полем, де «гуси». «Мати» починає кликати: — Гуси, гуси, додому! — Чого? — Вовк за горою! — Який? — Сірий, білий, волохатий! Тікайте швидко до хати! «Гуси» тікають, а «вовк» ловить. Кого впіймає, приводить до себе додому. «Мати» перераховує «гусей» і, одного не дорахувавшись, звертається до «пастуха»: — Де гуска? — Продав. — Що купив? — Булку. — Де вона? — З’їв. «Мати» б’є «пастуха» і знову посилає його пасти «гусей». Так продовжується доти, поки «вовк» не переловить усіх «гусей». Повернувшись з останнім «гусаком», «пастух» зізнається, що «гусей» забрав «вовк». «Мати» пропонує відібрати «гусей», ідуть до «вовка». — Чи не бачили ви наших гусей? — Ні, не бачив («гуси» в цей час ґелґочуть). — А хто то ґелґотить? — Та то борщ кипить («гуси» шиплять). — А що то шипить? — Каша біжить. — Дайте-но подивлюсь,— «мати» відштовхує «вовка»,— може, то наші «гуси». Впізнавши своїх «гусей», розтулює їм руки, які ті міцно стискають. У кого не розтулить, той буде «вовком». | |
Переглядів: 1460 | |
Всього коментарів: 0 | |