Головна » Статті » Педагогіка для батьків » Педагогічні поради

Ян навчити дитину розрізняти форми предметів

ЗНАННЯ ПРО ФОРМУ

У процесі навчання в початковій школі учні отримують знання про різноманітні форми, а саме: про предметні, геометричні, знакові (букви, цифри, ноти) й географічні (контурні позначення географічних об'єктів на карті).

Із предметною формою впродовж усіх чотирьох років навчання діти мають справу переважно на уроках з образотворчого мистецтва, а також художньої праці і трудового навчання. На уроках образотворчого мистецтва спостереження й відтворення форми в зображенні має два чітко виділені періоди. Перший із них — це 1 та 2 класи, коли діти рисують плоскі предмети з передачею лише двох вимірів, при цьому предмет розміщується перед ними у фронтальному положенні. Моделями для таких рисунків є предмети, близькі за своїм контуром до тієї чи іншої геометричної форми (наприклад, прапорець, тарілка, рамка для фото тощо), а також предмети рослинного світу (листя різних дерев; гілочки ялинки, верби, квіти тощо).

У ході зображення діти на одному й тому самому предметі вивчають і його форму, і співвідношення розмірів (пропорції), і напрямки ліній (прожилок на листі, пагонів (голок) па гілочці). Учитель спрямовує спостереження дітей на виділення в предметі його різних просторових ознак, ставлячи питання:

— Із яких частин складається предмет?

— Якої він форми?

— Що в нього більше — довжина чи ширина, і на скільки більше?

— Де містяться і як пов'язані між собою частини предмети?

—- Чи однакові ліва й права половини предмета? (Спостереження симетрії.)

- У якому напрямку ростуть голки на ялинці?

Па уроках образотворчого мистецтва в процесі споглядання іі зображення аналізуються та узагальнюються характер контура форми предмета, співвідношення його головних розмірів, конструктивний зв'язок частин предмета, напрямки ліній. Таке об'єднання просторових ознак і відношень в одному предметі є характерною особливістю процесу малювання. Це вказує на невід'ємність просторових властивостей від самого предмета й демонструє їх нерозривний зв'язок при сприйнятті цілісного об'єкта. Але водночас зумовлює ті труднощі, які виникають у молодшого школяра при вичленовуванні, видобуванні цих ознак із предмета, розрізненні їх між собою та синтезі під час зображення.

Якісно новим (другим) етапом у малюванні є навчання учнів 3—4 класів об'ємного, тримірного, зображення предмета в різних його положеннях відносно спостерігача. Тут діти одержують знання про три виміри предмета, орієнтуються у напрямках цих вимірів і навчаються по-різному бачити предмет залежно від його положення відносно спостерігача. Отже, у цей період навчання, крім контура форми та співвідношення її розмірів, завданням спеціального спостереження й зображення стає положення предмета та ступінь перспективного скорочення його форми залежно від кута зору того, хто малює. У цей час учні малюють предмети, близькі за своєю формою до того чи іншого геометричного тіла, наприклад склянку, дитячу пірамідку, кубик, м'яч, яблуко, коробку, паперовий ковпак тощо.

Перехід до тримірного зображення предмета на двомірній площині аркуша паперу є дуже складним етапом у навчанні дітей малювання, оскільки школярі звикли бачити й уявляти реальні речі в цілому, без виділення й аналізу окремих сторін зорової проекції предмета.

Крім того, діти вчаться спостерігати освітлення предмета й передавати його об'єм на малюнку за допомогою не лише лінійної будови, а й світлотіней. Форма, розмір і зв'язок між частинами предмета є його невід'ємними і більш-менш сталими якостями, світлотінь же надзвичайно мінлива й залежить не від предмета, а .від джерела світла та положення спостерігача. Це створює певні труднощі при сприйнятті дітьми знань про світлотінь. Учні повинні навчитися бачити форму розміщення тіні на предметі, градації переходу від світла до тіні, які за звичайних умов сприйняття не усвідомлюються.

У зв'язку з наявністю вказаних нових завдань у 3—4 класах до вищенаведених запитань, що спрямовують спостереження дітьми предмета, додаються додаткові, наприклад, такі:

— Які сторони предмета ви бачите?

— Де розміщений предмет — вище чи нижче від рівня очей?

— У якому напрямку, униз чи вгору, йдуть ребра куба, що занурюються в  глибину?

— Із якого боку освітлений предмет?

— Яке місце тіні є найтемнішим?

Шляхом описаних досліджень знання та уявлення про форму поступово в"се більше розширюються й поглиблюються у ході розкриття все нових просторових ознак і відношень, що її характеризують.

На уроках образотворчого мистецтва, зображаючи предмет, діти ознайомлюються і з геометричною формою, спочатку плоскою (квадрат, прямокутник, круг), а пізніше з об'ємною (куб, куля, циліндр, конус, паралелепіпед). Це дозволяє підвести дітей до процесу узагальнення ряду предметів за ознакою їхньої форми і таким чином окреме (одиничне) включити до загального.

Предметом спеціального вивчення геометрична форма стає на уроках математики. У 1 класі учні ознайомлюються з найпростішими геометричними формами (трикутник, чотирикутник, квадрат, п'ятикутник, шестикутник, круг), їхніми назвами та деякими ознаками. Діти вчаться їх розрізняти і впізнавати. У 2 й 3 класах знання школярів про прямокутник і квадрат поглиблюються, вони порівнюють їх, вимірюють, займаються їх побудовою за вказаними розмірами сторін. На цьому етапі форма вивчається вже не ізольовано, а в синтезі з величиною і її кількісними відношеннями, які органічно входять до процесу вимірювання та побудови креслення. Це ще більше поглиблюється в 4 класі, де учні вивчають площу прямокутника й квадрата, ознайомлюються з прямокутним паралелепіпедом і кубом та навчаються обчислювати їхні об'єми.

Якщо порівняти характер вивчення форми на уроках образотворчого мистецтва й математики, то виявиться, що можна знайти суттєві відмінності як у спогляданні, так і у відтворенні форми.

На уроках малювання, як зазначалося вище, геометричний матеріал є засобом відволікання й узагальнення предметних форм. Він допомагає здійснити перехід від одиничних до загальних уявлень. На уроках же математики вивчення форм іде шляхом поступового аналізу суттєвих ознак форми та утворення на цій основі загальних уявлень і елементарних геометричних понять про прямокутник, квадрат, куб, периметр, площу, об'єм та ін.

Між двома процесами, різними за своєю спрямованістю, є тісний зв'язок. Чим краще сформульоване у свідомості дитини загальне уявлення про ту чи іншу геометричну форму, тим легше воно зможе стати засобом узагальнення одиничних уявлень про предметні форми на уроках образотворчого мистецтва. З іншого боку, загальне уявлення про форму наповнюється конкретним змістом лише тоді, коли воно базується на узагальненні численних одиничних образів.

Зазначені положення свідчать про необхідність тісного взаємозв'язку при вивченні форми на уроках образотворчого мистецтва та математики. На жаль, на практиці з різних причин цей зв'язок не завжди здійснюється.

На уроках трудового навчання та художньої праці діти не отримують якихось принципово інших знань про форми, на відміну від уроків геометрії й образотворчого мистецтва. Але в умовах праці учні мають величезні можливості оперувати формою за нових умов, застосовуючи, закріплюючи та збагачуючи знання, здобуті на інших уроках. Знання дітей про форму збагачуються на уроках трудового навчання та художньої праці ще й тому, що учні оперують тут іншим матеріалом (папером, картоном, глиною, пластиліном), відтворюють форму іншими способами, в інших видах діяльності. На цих уроках учні обводять геометричні фігури, користуючись трафаретом, вирізають і наклеюють їх, будують прямокутники і квадрати як заготовки для аплікацій, складають узори з геометричних форм, утворюючи орнаменти, щоб прикрасити ними вироби, виготовляють моделі куба, паралелепіпеда тощо.

самостійного застосування їх у нових умовах і значно поглиблює знання учнів, включаючи у їхню діяльність різні способи пізнання й відтворення форм.

На уроках із предмета «Я і Україна» учні ознайомлюються з географічною картою, контурами форм та розміщенням різних географічних об'єктів: частин світу, океанів, морів, кордонів Укрїни тощо.

Географічні об'єкти на карті мають неправильну форму, запам'ятовуються учнями завдяки зоровій пам'яті за місцем розташування й деталями контура. У ході вивчення цього ж предмета в учнів "формується також перше уявлення про кулеподібну форму Землі.

Шановні батьки! Допомагаючи дитині у навчанні й уводячи її у світ природних і штучних форм, зверніть увагу на те, що навколишній світ не є хаотичним, він строго структу-рований, і всі його об'єкти можна класифікувати як певний набір геометричних фігур.

Розпочніть ознайомлення дитини з геометричними фігурами з екскурсії, спираючись на активні спостереження за навколишнім світом.

Перед тим, як вирушити на екскурсію, приготуйте для вашого малюка альбом для малювання, простий олівець і ластик. Нагадайте йому, що геометричні фігури оточують нас у повсякденному житті. Варто лише уважно подивитися, і можна помітити багато геометричних фігур різних форм. Стіни, стеля, підлога, двері — усе це прямокутники. Водопровідна труба і склянка мають циліндричну форму. Шафа — паралелепіпед, тенісний м'ячик — куля і т. д. Подібних прикладів можна навести безліч.

Вийдіть із дитиною з дому, пройдіть своєю вулицею. Які геометричні форми, створені людиною або природою, вам удалося розгледіти? Запропонуйте своєму школяреві зробити зарисовки цих форм в альбомі. Зверніть його увагу на те, як усі ці геометричні форми узгоджуються одна з одною: стіни й дахи будинків уздовж вулиці, сполучаючись між собою, утворюють прямі кути. Точне дотримання цієї умови під час будівництва споруд дозволяє зводити міцні будівлі правильної усталеної форми.

Ознайомте молодшого школяра з картою вашого міста або розгляньте разом із ним фрагмент карти будь-якого міста. Покажіть дитині, що вулиці, перетинаючись одна з одною,

утворюють різні геометричні фігури. Які геометричні фігури вам удалося розгледіти разом?

Подальшу роботу, спрямовану на ознайомлення молодших школярів із геометричними фігурами, здійснюють у такому порядку:

— поступово вводять поняття про найпростіші геометричні фігури та їхні властивості;

— проводять класифікацію геометричних фігур;

— формують навички порівняння геометричних фігур за формою;

— навчають здійснювати пошук фігур заданої форми (у тому числі й у фігурах складної конфігурації); вправляють учнів у конструюванні послідовностей (узорів) геометричних фігур, розв'язуючи при цьому корекцій-не завдання — розвиток зорового сприйняття та просторового орієнтування, асоціативного мислення, основних розумових операцій, сенсорної сфери дитини.

Категорія: Педагогічні поради | Додав: uthitel (07.02.2018)
Переглядів: 8 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: