Головна » Статті » Поради дітям » Цікавинки

Як зустрічають Новий рік люди всіх земних широт

Як зустрічають Новий рік люди всіх земних широт


Кожного місяця в різних кутках Землі люди, за звичаями предків, святкують Новий рік — найбажаніше, любиме й веселе свято. Скільки народів — стільки й звичаїв та традицій, прикмет і повір’їв.
 

Люди Європи відзначають Но вий рік 1 січня. Ця традиція запозичена у стародавніх римлян. Імператор Нум Помпілій переніс початок року з березня місяця на січень. Місцева назва цього місяця походить від імені божества — дволикого Януса. Римляни вважали його покровителем усіх дверей і воріт, які той своїми руками зачиняв і відчиняв. Про це говорить і зовнішність божества: старе обличчя, що символізує минулий рік, спрямоване на тильну сторону, а юне обличчя дивиться тільки вперед.
 

На Русі, у стародавні часи, Новий рік зустрічали ранньою весною з квітучою вишнею. Перед святом діжку, в якій росло деревце, заносили до будинку. У теплі в нього розвивалися бруньки й дерево зацвітало.
Навколо новорічної вишні люди водили хороводи, співали пісень, а коли ставало тепло, деревце висаджували в землю.
Після того, як київський князь Володимир офіційно прийняв візантійське літочислення, Новий рік перенесли на 1 вересня. А в грудні 1699 року спеціальним указом ПетроІ переніс святкування Нового року на 1 січня й звелів усі будинки прикрашати гіллям ялинок, а «в знак веселощів поздоровляти один одного з Новим роком».
Салют із 200 гармат під час військового параду 1 січня 1700 року сповістив про початок нового літочислення, яким ми користуємося й до сьогоднішнього дня.

 

У Франції за наказом короля КарлаIX 1564 рік розпочався із січня. У 1793 році Велика французька революція ввела нову еру, Новий рік якої розпочинався 22 вересня. У 1809 році Наполеон скасував це нововведення, і початком року у Франції залишився січень.
 

В Англії до 1752 року Новий рік відзначався 26 березня, а коли парламент після дуже бурхливих дебатів прийняв рішення відзначати це свято 1 січня, духовенство заявило протест: «Акт парламенту— це не що інше, як крадіжка декількох місяців у Господа Бога».
У жодному святі так яскраво не проявляються характер народу, його традиції та обряди, як у святкуванні Нового року.

 

В Ефіопії Новий рік відзнача ють у середині вересня. Мешканці збираються на околиці міста або села, запалюють вогнище із сухого хмизу, який вони принесли із собою. Навколо вогнища влаштовуються танці та ігри.
 

В Ірані Новий рік святкують 22 березня. За традицією, господар дому дарує своїй родині новий одяг, усі виходять на вулицю, запалюють вогнище, плигають через нього.
 

В Індії взагалі для цього свята немає єдиного дня: в одних районах восени відзначають свято вогнів — Дивалі. На підвіконнях і на дахах ставлять багато світильників і запалюють їх святкової ночі. В інших районах відзначають новорічне свято — Лорі — улітку. У парках і гаях, на галявинах розпалюють великі вогнища, і всі люди, одягнені в білий одяг, танцюють і співають навколо них. Удень улаштовують змагання зі стрільби з лука, запускають повітряних зміїв.
У деяких районах Індії в день Нового року молоді люди обливають одне одного водою, супроводжуючи це новорічними поздоровленнями й побажаннями.
В Індії заведено: у день Нового року ніхто не повинен бути злим, ніхто не повинен гніватися. Вважають, що як пройде перший день нового року, таким буде й увесь рік. Індійці запевняють, що той буде щасливим, хто рано встане, приведе себе до ладу, згадає минулий рік і подумає про плани на майбутнє.

 

В’єтнамський Новий рік по чинається разом зі святом весни — Тет. Замість ялинки прикрашають дерево персика. А ще прикрашають яскравими ліхтариками всі вулиці, і кожній з них замість старої назви дають нову, незвичайну й смішну. В’єтнамці новорічної ночі дарують одне одному гілочку персикового дерева, яка напіврозпустилася. Сім’ї разом з друзями довго сидять біля вогню й розповідають казки та цікаві історії.
 

В Афганістані Новий рік — Навруз — святкують 21 березня. У цей день відкриваються веселі ярмарки, на яких грають музиканти, виступають фокусники.
 

У Монголії Новий рік назива ється «Святом Білого місяця» і співпадає зі святом скотарів. По всій країні влаштовуються змагання в силі, спритності, сміливості. Любиме частування в цей день — варена баранина та молочні продукти.
Монгольський Дід Мороз одягнений у стародавні атрибути кочівника: на голові висока шапка з лисиці, в руках довгий батіг, кремінь, кресало й табакерка.

 

У Лаосі напередодні Нового ро ку весь тиждень відбуваються фестивалі води: мешканці, які страждають від спеки, обливають один одного водою зі шлангів, глечиків та відер.
 

У Китаї на Новий рік обов’яз ково влаштовують «танець дракона». Багато людей несуть на шестах довгий зміїний тулуб із паперу або шовку. Попереду пливе величезна голова дракона, очі якого світяться, бо зсередини голову освітлюють багато вогнів. У руках людей дракон звивається, як живий, але ніхто його не боїться, звучить музика, горять різнокольорові ліхтарики.
 

В Японії напередодні Нового року заведено дарувати листівки із зображенням тварини, під знаком якої наступає Новий рік.
В японців здавна ведеться, що в новорічну ніч дзвони храмів відбивають 108 ударів. Число 108 з’явилося не випадково. Японці вважають, що в людини буває шість вад: жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість і ненажерливість. Кожна з них має 18 відтінків. Коли дзвонить дзвін, відбувається повільне очищення від вад. З останнім ударом слід лягати спати, щоб устати вдосвіта, вийти на вулицю й зустріти Новий рік з першими променями сонця, що підіймається.
Уранці японки одягають кімоно. Вулиці змінюються й стають навдивовижу гарними. Будинки прикрашені стеблами бамбуку, гілками сосни й цвітучою сливою, які втілюють життєлюбство, довголіття, вірність. Над дверима висять жмутики соломи, перевиті папороттю. До свята в усіх родинах майструють паперових зміїв, яскраво розмальовують їх і в день Нового року запускають у небо. Буває й так, що все небо закрите цими зміями.
Вулицями вранці проходить традиційна процесія «танцюючого лева». Його зображують чотири чоловіки в масках, одягнені в строкаті тканини. «Лев» ходить по будинках і збирає гроші на загальні веселощі. Перед кожним будинком ставлять піхту, прикрашену пагонами бамбука.
Найбільш поширені подарунки в день Нового року — сушена рибка, яку загорнули в яскраву обгортку, чай у нарядній упаковці, віяла.
Батьки дарують дітям символ достатку — монетку, покладену в паперовий конвертик.
Японські діти зустрічають Новий рік у новому одязі (вважається, що це принесе щастя та здоров’я в новому році). Під подушку вони ховають малюнки із зображенням вітрильника, на якому пливуть сім казкових чарівників — захисників щастя.
Діда Мороза називають Сьогацу-сан — Господар Новий рік. Він приносить дітям подарунки.
У перші дні нового року в Японії всі ходять один до одного з поздоровленнями й побажаннями щастя й успіхів.
Новий рік в Японії не просто свято, а немов би загальний день народження. До недавнього часу в японців не було звичаю святкувати свій день народження. Сто восьмий удар новорічного дзвону додавав кожному японцю один рік.
Зустріч Нового року в Японії триває 7 днів. Кожного ранку дівчатка збирають у бамбукові кошики «сім весняних трав», серед них селера й редька. На сьомий день господар дому готує страву з рису й зібраної зелені.
Після цього спалюють усі святкові прикраси.

 

У Бірмі Новий рік святкують у квітні, а це найжаркіший місяць. Новорічний звичай — обливати водою один одного. Цей день так і називається — Тиджан — свято води. Вода символізує чистоту, і вважається, що вода змиває всі невдачі й неприємності минулого року. Святкування Тиджана продовжується 5—6 днів. На вулицях панують веселощі, молодь обливає перехожих водою, за винятком поліцейських, поштарів і монахів. Усюди грають національні оркестри, а в повітрі над оркестрами ширяють зображення бірманського дракона. Виступають співаки, танцюристи, клоуни.
 

У мешканців Тібету існує ці кавий новорічний звичай: господарки печуть багато пиріжків із різним начинням і роздають їх знайомим і незнайомим. Чим більше роздаси — тим багатшим будеш у новому році.
 

У Колумбії Діда Мороза нази вають Тато Паскуале. Він краще від інших влаштовує феєрверки під час новорічного карнавалу. Головний герой карнавалу — Старий рік — розгулює в натовпі на ходулях і смішить дітей.
 

На Кубі перед Новим роком мешканці наповнюють глечики водою й рівно опівночі вихлюпують воду з вікон. Вважається, що зі старим роком покінчено, і йому бажають світлої, як вода, дороги. Коли годинник б’є дванадцять, сповіщаючи, що от-от прийде Новий рік, мешканці Куби з кожним ударом з’їдають по ягоді винограду.
Новорічне свято в кубинських дітей називається Днем Королів. Подарунки дітям приносять королі-чарівники, яких називають Балтасар, Гаспар і Мельчор.
У країні влаштовують новорічні карнавали з феєрверками й факельними процесіями, піснями й танцями.

 

У мексиканців є незвичайний новорічний ритуал. У кімнаті, де зібралися гості, до стелі підвішують розмальований фігурами чудовиськ та звірів глечик, заповнений солодощами. Гостям по черзі зав’язують очі й дають у руки палку. Той, хто розіб’є глечик, буде щасливий у новому році.
 

У Гвінеї в день Нового року заведено водити по вулицях слонів, які символізують багатство й міць. Процесія супроводжується танцями, піснями, іграми.
 

У Південній Африці деякі племена святкують одночасно Новий рік і День урожаю. Мешканці племені збираються на галявині. Посередині галявини вождь племені танцює обрядовий танець, потім він кидає на землю спілий гарбуз, який розбивається на шматки. Це означає, що почався Новий рік.
 

У Бразилії прихід Нового року відзначається гарматним пострілом. Коли бразильці почують постріл, вони поспішають устигнути в цю хвилину поцілувати дорогу людину, щоб увесь рік був щасливим. Напередодні Нового року на піщаних пляжах Бразилії загоряються десятки тисяч принесених свічок. Жінки в довгих білих платтях заходять у воду й розкидають пелюстки квітів. На хвилях пливуть маленькі дерев’яні плотики, на яких стоять засвічені свічки й лежать солодощі, фрукти, парфуми, мило, гребінці — подарунки грізній богині моря.
 

В Італії Новий рік починаєть ся 6 січня. Першої хвилини Нового року в усій країні розриваються тисячі хлопавок. Цілу годину під цю канонаду господарі викидають із вікон квартир і будинків у двір або прямо на вулицю старі меблі, посуд, речі. Вважається, що це принесе родині в новому році благополуччя й достаток.
Італійського Діда Мороза звуть Баббо Натале, а добру стару чарівницю, яка прилітає вночі до дітей на чарівній метлі, — фея Бефана. Вона відкриває двері маленьким золотим ключиком, заходить до кімнати, де сплять діти, і заповнює подарунками дитячі панчохи, які підвішені до каміну. Неслухняним дітям фея Бефана залишає пучку попелу й вуглинку.

 

В Англії за декілька днів до Нового року по вулицях ходять музиканти й співаки, які виконують народні пісні.

У новорічні дні для дітей у театрах розігруються цікаві вистави на сюжети старовинних англійських казок. Лорд Безлад очолює веселу процесію, в якій приймають участь казкові персонажі: Шалтай-Бовтай, Березневий заєць та інші. Усю новорічну ніч вуличні торговці продають пищавки, свистунці, повітряні кульки, маски, іграшки.
До святкового столу обов’язково подають свинячу голову в лавровому вінку й великий пудинг, який приправляють ромом, а потім підпалюють.
За традицією, у новорічний вечір діти грають у схованки й нетерпляче чекають на Санта Клауса з подарунками.
В англійців дуже важливою персоною вважається «перша нога» у Новому році: у цій якості краще буде темноволосий чоловік, який повинен з’явитися зі шматочком вугілля й гілками сосни в руках. Його вітають дуже галасливо й радісно.

 

У Швеції в новорічну ніч ву лиці яскраво освітлені, у будинках горить світло. Швецького Діда Мороза звуть Тоте-Гном, а Королеву світла, яка роздає дітям подарунки,— Люсія. Її вибирають діти в кожному місті перед Новим роком.
Люсія приходить до дітей у білому платті з поясом із червоних стрічок, а на голові в неї — корона із запаленими свічками. Вона приносить дітям подарунки, а домашнім тваринам — ласощі: собакам — солодкі кісточки, котам — вершки.
У день Нового року на вулицях спалюють багатометрового солом’яного козла, а Старий рік проганяють пострілами в повітря. Улаштовують веселий маскарад і б’ють старий посуд... об двері своїх друзів.

 

У Шотландії в день про воджання Старого й зустрічі Нового року двері всіх будинків відчинені: кожний може зайти в гості до будь-якої родини. Гість повинен прийти зі шматочком вугілля, кинути його в камін і побажати: «Нехай світло й радість будуть завжди у вашому домі!»
 

У Германії Діда Мороза нази вають Санта Клаус.
Перед сном діти ставлять на стіл тарілку для подарунків, які їм на віслючку привезе Санта Клаус, а в черевички кладуть сіно — частування для ослика.
До святкового столу німці подають різні страви, серед них поросятко або зроблена з тіста свиня.

 

В Австрії Новий рік відзнача ють багатим застіллям із заливними поросятами й іншими стравами зі свинини. Порося на святковому столі — запорука щастя й достатку.
У грудні, у день святого Миколаускаса, Крампус (хтось на зразок Лісовика) спускається з гір, щоб налякати злих духів. Щоб їх налякати, він має дуже страшний вигляд: у вивернутій навиворіт овечій шкурі, у дерев’яній масці з козлиними рогами. Тому що злі духи бояться шуму, до його паска підвішують дзвоники, що голосно дзвенять.
Пізніше на допомогу Крампусу приходить Святий Миколаускас у голубому балахоні й митрі, з почтом гномів, які несуть подарунки. Крампус роздає подарунки дітям.

 

У Голландії всі кораблі, що стоять у портах, вітають прихід Нового року врочистими гудками.
Голландський Дід Мороз, який припливає до дітей на кораблі,— веселун. Він любить розиграші, сюрпризи й часто дарує дітям марципанові іграшки, квіти із льодяників.

 

Французький Дід Мороз — Пер Ноель — приходить до дітей у новорічну ніч і залишає подарунки в черевиках.
Обов’язкова страва на святковому столі у французів — великий пиріг, в якому запечений біб. Той, кому дістанеться біб, одержить титул «бобового короля», і святкової ночі всі виконують його накази.

У Чехії й Словакії за тиждень до Нового року починається свято, яке називається «ваноце». Усі родичі роблять одне одному подарунки й кладуть їх під ялинку.
Кімната, в якій стоїть красуня-ялинка, прикрашається позолоченими гілками омели, яка символізує довголіття. У ці дні діти й онуки відвідують літніх родичів і поздоровляють їх із Новим роком, який наступає.
А в новорічну ніч приходить нове свято — «сільвестр» — веселе, гомінке, із забавами, жартами й розиграшами.
Чеського й словацького Діда Мороза звуть Микулаш. Він одягнений у волохату шубу й високу овечу шапку. Микулаш приходить до будинку в новорічну ніч, дістає з коробки, що висить у нього за спиною, подарунки й роздає їх дітям.

 

В Україні переддень Нового року називали «щедрий вечір». Діти ходили від будинку до будинку, носили велику солом’яну ляльку, Коляду, поздоровляли господарів і співали пісні — «колядки» й «щедрівки».
Новий рік у нас — саме веселе й радісне свято. У новорічну ніч до дітей приходять Дід Мороз і Снігуронька й залишають під ялинкою подарунки.


 

Категорія: Цікавинки | Додав: uthitel (08.02.2018)
Переглядів: 10 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: