Притча про те, скільки часу варто приділяти дітям.

Після нелегкого робочого дня повернувся батько додому. Час був пізній, він
змучився і втомився, але зрадів, побачивши, що п’ятирічний син чекає його на
порозі будинку.
– Тату, – привітавши батька, тихо промовив малюк, – можеш відповісти? Я
чекав, щоб запитати …
– Звичайно, питай! – вигукнув батько.
– Скільки грошей ти отримуєш?
– Та хіба це твоя справа ?! Нема чого тобі про це знати!
Дитина підняла на нього сумні очі.
– Я дуже-дуже прошу тебе, скажи, скільки ти заробляєш за одну годину?
– Ну, припустимо, п’ятсот. І що далі? Тобі-то яка різниця?
– Будь ласка, тато, – дуже серйозно промовила дитина, – позич мені триста
рублів.
Батько вийшов з себе і закричав до сина:
– Ти поводиш себе огидно! Я так втомився, але змушений стояти тут і слухати
твою порожню балаканину! Думаєш тільки про іграшки, чекав мене лише для
того, щоб випросити грошей на всякі дурниці!
Опустивши голову, хлопчик зник за дверима дитячої. А батько, розсерджений і
засмучений, так і стояв, притулившись до стіни. «От нахаба, – думав він, – який
же мій син егоїстичний. Однак … Може, і я був не в усьому правий? .. Я
даремно на нього накричав, адже зазвичай дитя ніколи не просить у нас з
матір’ю грошей. Значить, дитина звернулась до мене неспроста».
Він тихенько зайшов до кімнати сина і сів біля дитячого ліжка.
– Ти ще не заснув, мій хороший? – шепнув він.
– Ні, я лежу і думаю …
– Не гнівайся на мене, синку, я сьогодні страшенно втомився, тому й нагрубив
тобі. Ось, візьми гроші і, будь ласка, вибач мене.
Малюк обійняв батька за шию, його оченята радісно засвітилися.
– Тато, спасибі, велике-велике спасибі!
Хлопчик витягнув з кишені піжами кілька зім’ятих банкнот і додав до них
щойно отримані купюри. Батько знову почав бурчати:
– У тебе, як виявилося, багато грошей, а ти просиш ще.
– Ні, татко, мені якраз цих трьохсот не вистачало. Ось тепер я зібрав рівно
стільки, щоб купити одну, всього лише одну годину твого, тату, часу. Можна?
Я дуже прошу, прийди завтра трохи раніше, щоб ми сіли вечеряти всі разом: ти,
мама і я …