Для молодшого шкільного віку

Ганс Крістіан Андерсен

— Бідні мої квіточки померли! — сказала маленька Іда. — Ще вчора ввечері вони були такі красиві, а тепер усі посхилялися. Від чого це вони так? — запитала вона студента, що сидів на дивані.

Вона дуже любила цього студента; він умів розповідати надзвичайно цікаві історії і вирізати з паперу дуже забавні картинки — сердечка з крихітками-танцівницями всередині, квіти і чудові палаци з дверима, які можна було відчинити. Великий витівник був цей студент!

&mdas ... Читати далі »

Для молодшого шкільного віку

Ганс Крістіан Андерсен

Надворі був страшенний холод, завірюха, насовувалась остання ніч старого року, саме на Меланки.

Такої темної та холодної ночі, добрий хозяїн і собаки з дому не вижене, бідна дівчина босоніж, з непокритою головою, потюпки ішла собі вулицею. На ногах у неї, правда, були черовики, в яких вона виходила з дому, але не надовго, — бо вона узулася в материні старі черевики, та такі великі, що у першому ж заметі й загубила, коли кинулась перебігати вулицю, налякавшись двух карет, ... Читати далі »

Для молодшого шкільного віку

Брати Грімм

Якось познайомилась кішка з мишкою та й почала казати їй, як вона її любить і як хоче з нею приятелювати. Казала, казала, аж поки мишка погодилася жити в одній хаті з кішкою і провадити з нею спільне господарство.

– Але треба запастися їжею на зиму, щоб потім не голодувати, – сказала кішка. – Не можна тобі, мишко, скрізь нишпорити, харчу шукати, а то ще, бува, потрапиш у пастку.

– Добра думка, – погодилась мишка. Купили вони горщик смальцю. Але де його схова ... Читати далі »

Для молодшого шкільного віку

Брати Грімм

Колись давно жили собі король і королева. І щодня вони зітхали:

– Ох, якби в нас була дитина!

А дитини все не було.

Та одного разу, як королева купалася в ставку, з води на берег вилізла жаба та й каже їй:

– Твоє бажання здійсниться. Не мине й року, як у тебе народиться донька.

Як сказала жаба, так і сталося. Королева народила дівчинку, таку гарну, що король не тямився з захвату і влаштував бучний бенкет. Він запросив на той бенкет не тільки родичів, приятелів і знайомих, а й чаклунок, щоб вони б ... Читати далі »

Для молодшого шкільного віку

Брати Грімм

Колись давно у великому густому лісі стояв старий замок, а в тому замку жила сама-самісінька стара жінка. Та жінка була чаклункою. Вдень вона оберталася в кішку або в сову, а ввечері знов прибирала людську подобу. Вона вміла приманювати диких звірів та птахів, а тоді вбивала їх і варила або пекла. А коли хтось наближався за сто кроків до замку, то завмирав на місці й не міг зрушити з місця, поки вона не знімала з нього чарів. Та коли поблизу замку опинялася дівчина, чаклунка обертала її в пташку, а тоді замикала в клітк ... Читати далі »

Для молодшого шкільного віку

Брати Грімм

Жили собі колись чоловік і жінка. Вони були бідні, тільки й мали, що невеличку хатину. Чоловік був рибалка. Вловить риби, продасть її, то й мають на хліб, а не вловить, то не мають нічого. Так вони й перебивалися з хліба на воду.

Одного дня чоловік прийшов на річку, закинув сак, а як витяг, у ньому була рибина, не проста, а золота. Здивувався чоловік, бо такого ще зроду не бачив. А рибина й каже йому людським голосом:

– Послухай, чоловіче, відпусти мене назад у воду, а я за те оберну твою хатину в розкішний палац.

Для молодшого шкільного віку

Брати Грімм

Був собі колись король, і мав він за своїм замком чудовий сад, а в тім саду росла яблуня, що родила золоті яблука. Коли яблука почали доспівати, їх порахували, а вранці бачать – одного не вистачає. Доповіли про це королю, і він звелів, щоб кожної ночі біля яблуні хтось вартував.

У короля було три сини. Першої ночі він послав вартувати в сад старшого сина. Та опівночі хлопця зморив сон, а вранці він побачив, що одного яблука знов не вистачає.

Другої ночі пішов вартувати середній син, але йому теж повелося не ... Читати далі »

Для молодшого шкільного віку

Брати Грімм

Жив королевич, і була в нього наречена. Він дуже її кохав. Раз сидів він у неї, і раптом прийшла звістка, що батько його захворів і лежить при смерті та хоче перед смертю з ним проститися.

Сказав тоді королевич своїй коханій:

— Я маю поїхати, мені треба тебе покинути, так от, даю тобі на пам’ять каблучку. Коли я стану королем, то повернуся назад і заберу тебе з собою.

Сів на коня і поскакав. Коли він приїхав до батька, той вмираючи, сказав:

— Любий мій сину. я хотів в о ... Читати далі »